| * * * |
|
Розминувся зі мною сон. Дні повій, галіфе й героїв... Хто у сквері під цей газон Ґрунт угноїв? Певне, мріяв: ось прийде час... Рости, травко зелена! Що ж! Шинелька його якраз І на інші рамена. Тільки ґудзик приший новий, – Та і мрій собі серед буднів... Ви! Майбутні! |
| 1926 |