Від упорядника |  Новини |  Зміст |  Стежки |  Подяка    Є.Плужник
* * *
Цвітуть думки, а на слова скупіше...
Я знаю сам, – росту. Міняю лист.
...Нехай, кому не ліньки, пише,
Що от, мовляв, запеклий песиміст...

Я ж почуваю так: скажу – бо мушу! –
Хоч щось своє, не казане ніким;
Коли рядкам якимсь звіряти душу, –
Тільки таким!

А там нехай, кому не ліньки, пише,
В словах нудьгу розводячи густу...
Цвітуть думки, і на слова скупіше...
Росту.
1927