Від упорядника |  Новини |  Зміст |  Стежки |  Подяка    В.Пачовський
ДО СХІД СОНЦЯ
О метана бурею, Нене злиденна,
Укріплю Тебе я на камені слова,
І будеш, як церква, ясна і сталенна!
Зі сафіру стануть основи і стіни,
З кришталю всі вікна, вібло — чароцвіт?
Колюмни — сам рубін, ограда перлова...
І будуть народи всі йти до країни,
Де піснею — мова,
А думка — всесвіт.
Як море, заблиснеш усіми красками,
Душа моя плаче без тями!