| * * * |
|
Вечір. Я дивлюсь на сині скелі, Злотне небо сперлося на скелі. Ззаду плещуть огнища веселі. Вколо ватер друзі, теж веселі. Гей, чужі нездолані долини! В’ється дим і плине в бік долини. Так на завтра ми туди поплинем, Як ріка нестримана, поплинем. |