| ВІЗІЯ |
|
Вітри од краю до краю, Від рана до рана дмуть. Дерева, дахи зривають, Пісок і тріски несуть. На подвір’ях клунки, попони. — І не в безвісті шлях цей?— Широкогрудих коней Із стайні ведуть бігцем. На ґанку ще раз мати, А ти вже доп’яв стремен. Хлопчак, що його не взято, Ховається під брезент. І рветься, рветься фіртка Квітника із слідами чобіт. Обози - обози тільки. На Захід ідуть і Схід. |