| РІНЬ |
|
Де шлях у жовті врізується стіни І урвище над закрутом стремить, Наш погляд, неуважливий на мить Затримує жорсткий прошарок ріни. Вода суха і сіра. Але вії Примкнеш перед камінням у піску — І раптом чуєш силу вод рвучку І різкість вітру, що над ними віяв. |