Від упорядника |  Новини |  Зміст |  Стежки |  Подяка    О.Ольжич
* * *
На полях сторожкого сьогодні
Ми міцні і глибокі резерви.
Цигарки в нас, і ми не голодні,
Та болюче напружені нерви.

Там десь злякано сальва лунає.
— Не бої, а обійми братні!...
Ой, не так неохоче стріляє
Той, хто виріс під реви гарматні.


Ми резерви, та завтра без ляку
Із світанком піднімемось сивим.
Ну, шалена це буде атака
І скінчиться, звичайно,— проривом.