| * * * |
|
Заходить сонце. Кане тишина. Холодна алябастрова Атена. Не повернула втомлена луна Лже-патетичний оклик Демостена. Над морем день у день важка імла, І обрис гір в ясних дубах і липах Не відгадать, як помислів чола Розважного і хитрого Філіппа. А там, в майбутній злотній далині Шалені коні і гарячі лиця, Персеполіс у димі і огні І Олександра божеська десниця. |