| ПРИСВЯТА |
| А.М. |
|
У твоїх покоях сутінь, Синя сутінь звідкись з України, І журбі в них так безпечно. Його образ, тихий літній вечір Над смутними луками Горині, Образ тихий, наче вечір. А ти знаєш, сьогодні уранці розривалися хмари І з прокльонами сонце шалене било в дужі літаври. Там, горою, по стернях, величні й страшні, як почвари, Переходили люди з серцями мідяними! |