| * * * |
|
Вчора лишились за нами у мряці ліси, Вчора відкрилась рожева умита долина, Хлипає тихо розбита рука. — О, як пси, Билась за місто блискуча дружина!— Чудно, так чудно ходити по камені цім, Пальцем торкати розставлені білі фігури. Знов іде хмара і стомлено котиться грім. Друзі жартують, вбираючи козячі шкури. |