| * * * | ||
| ||
|
Воно зросло з шукання і розпуки, Безжурно-мужнє, повне буйних сил, Закохане в свої тугії луки І в бронзу власних мускулястих тіл. Так солодко в передчуванні бою, Не знаючи благання і квилінь, Покірну землю чути під ногою І пити зором синю далечінь. |
||