| * * * |
|
Не нам від сорому горіти: Служили чесно ми меті, І нас, батьків, ще наші діти Запишуть в книги золоті. Для нас вигнання — хрест не смерті, А віковічного життя. Як дивно-солодко умерти Без мук, жалю і каяття! І ще раз крикнути без болю: «О людство, очі догори! Борись за радість, сонце, волю І так, як ми, за них умри!» |
| 5.1.1923 |