| * * * |
|
Горіла хата. Три брати Скажено гризлись, як хорти. Один есером здавна звавсь, Есдеком другий величавсь, А третій брат Був хлібороб і демократ. «Мені гасити! — всяк кричав.— На це я маю більше прав, За мною весь народ, земля, Так чом стояти мушу я?» «Куди?! Не лізь, бо задушу! Я сам пожежу потушу!» Горіла хата! Вже давно Палало в ній усе майно. Згоріли крокви, дах згорів, Огонь вже стіни звіром їв. А три брати Кричали й гризлись, як хорти. «Гасіть гуртом!» — вівця кричить. Але в цю мить Упали стіни. Дим сховав Усіх, хто довго так кричав... Вівця ж упала й помолилась, Що не людиною вродилась. |
| 1919 |