СТАРИЙ МУЗИКА |
Я шинкареві збіжжя все Прогайнував на те, на се: На горілчину, мед-вино... Бо щось гуляю вже давно. Стара скрипиця та лучок, Ще й невеличкий струн пучок Мені й зостались; все пропив, На весіллях що заробив. А гульки, кажуть, доведуть, Що й попоїсти не дадуть... Про кого, може, воно й так, Мені ж байдуже, бо усяк Я пообідати знайду Лучком як тілько поведу; Ще ж як між челядь затешусь, Той горілчини наберусь. Чого, скажіте, і не пить, Коли фортунонька щастить? Чи на весіллі, чи в танку, Чи у беседі, чи в шинку, В чужій і в рідній стороні Непослідуща і мені Доходе чарка рядова... Бувай здорова, голова! Спасибі людям, хоч харпак, Ще не пропащий я козак! І хай собі там багатир Під себе весь загарба мир, Свою я доленьку йому Не проміняю, не озьму Його багатства усього Хоч за лучка би свойого. Станов хоч хто могорича, Я не піду до багача, Мені голотонька миліш, Між нею душеньці вільніш, І де голота, там і я... Так грай-бо, скрипонька моя, Голоті вбогій повсякчас, І хай нудьга тіка від нас! |
(1889) |