| * * * |
|
Мені очей звести несила, А на руках твої уста. Ось пристрасть розкриває крила, Натхненна, гарна і проста. І день ясний, що пахне медом, І неба синь, і сонця сміх Нам будуть радісним наметом, Блакитним палацом утіх, Хай буде так, щоб ця хвилина Була, як сяйво перемог. Бо ніжність наша є єдина, А поза нею тільки Бог. |