* * * |
Благословен, розгорнений просторами, морями, Ти, що відвік перебуваєш з нами! Як сонце в променях, що палить і тремтить, Як сонце в променях, іскристостях і громах, Благословен, що рвеш в надлюдську шир і помах, Благословен єси за кожен день і мить! Щоб душу визволить, мені ламаєш тіло, І світиш, як закон, і плинеш, як кадило, І ось відроджуєш і кличеш до нового, Щоб знову міць була, і серце знов тремтіло,— Благословен єси! — довічно славмо Бога. |