БУВАЄ |
Буває — тужу за тобою, Як тужать квіти по весні, Як тужать ті листки дрібні, Коли осінньою порою Летять у світ, бліді, сухі,— Такою тихою тугою, Буває, тужу за тобою. То знову жаль ворушить мною, Як гаєм бурі навесні. Шаліє вітер, ллють рясні Дощів потоки; в лютім бою Падуть ялиці кремезні — Такою лютою тугою, Буває, плачу за тобою. |