Від упорядника |  Новини |  Зміст |  Стежки |  Подяка    Б.Лепкий
СКІЛЬКИ СНІВ!
Скільки снів, а де ці сни,
Де ці сподівання?
Всміхається з вишини
Зіронька остання.

І останній мовкне птах,
Квіт останній в’яне,
Незабаром на полях
Тихо й глухо стане.

Тільки іноді в тиші
Десь сова озветься,
Тільки сумно у душі
Спомин відгукнеться.
В/ецлар/, 1919