СТАРА ДИТИНА |
Стара дитина. Так, стара дитина, Хоч молодим мені вже ввік не бути. Життя минуло, мов одна хвилина, Вечірній дзвін вже за горою чути. На виднокруг кладуться фіолети І переходять звільна в пітьму ночі. Хотілося у хаті день дожити І в вітчині на сон стулити очі. Хотілося,— а тут, а тут, мій боже, Далекий грім і блискавки блискучі. Бурхливий ранок був, а вечір тоже, Мій бій з незвісним на високій кручі. |
Вецлар, 26.VІІ.1919 |