* * * |
Я тебе цілував до світанку, Я тебе цілував у росі, Ми кружляли в модерному танку: Я і ти у дівочій красі. Твої губи казали: «не треба», Твої руки благали: «пусти», Але очі, закривши півнеба, Шепотіли мені: «їх прости». Я прощаю і губи, і руки, Я прощаю і душу також За усі заподіяні муки І за всі, що чекають, та й що ж! Причаїлися в заздрощах квіти, Посхилялись із неба боги; Безтурботні, щасливі, як діти, Ми розквітнуть в лілеях змогли. Я тебе цілував до світанку, Я тебе цілував у росі, Ми кружляли в класичному танку: Я і ти у жіночій красі. |