| НЕВИДИМИЙ СПІВЕЦЬ |
|
Як сонечко зійде ясне, мов над раєм, Над садом моїм,— В саду невидимий співець заспіває, Святий херувим. Співає він, грає всіма голосами Про ту красоту, Що землю сповняє, і море, і дивну Небес висоту. Співає, нам серце трудне розважає, Що втратило рай: «Не втратив той раю, кому я співаю Про сад і про гай, Про сушу і води, розкоші природи, Про все, чим цвіли Великі й дрібненькі племіння й народи На лоні землі; Не втратив той раю, кого підіймаю Над горе й біду, І сяєвом вічним його просвіщаю,— Господню звізду.» |
| (1890) |