| МУЗА |
|
Музо, безхитросна, проста дівчино стидлива, Вбога селяночко, співом та сміхом щаслива! Ти до мене, сироти, як сестра пригорнулась, На починання благе в тихім серці почулась. Вдвох ми з тобою обходимо всю Україну, Словом спасенним вітаємо добру людину. І де слова наші в душу святу западають, Там віковічно пахущі квітки процвітають Раєм Господнім на мучене серденько віють, І животворні, великі надії в нім сіють. |
| (1883) |