| ЗАСПІВ |
|
Удосвіта встав я, темно ще надворі; Де-не-де по хатах ясне світло сяє; Сяє ясне світло, як на небі зорі... Дивуюсь, радію, у серця питаю: «Скажи, віще серце, чи скоро світ буде?» «Ой скоро світ буде, Прокинуться люде, У всяке віконце Засіяє сонце!» Ой ударю ж зразу У струни живії: «Прокиньтесь, вставайте, Старії й малії!» Віщуванням новим Серце моє б’ється, Через край із серця Рідне слово ллється. |
| 1862 |