Від упорядника | Новини | Зміст | Стежки | Подяка | Л.Костенко |
* * * |
Спинюся я і довго буду слухать, як бродить серпень по землі моїй. Ще над Дніпром клубочиться задуха, і пахне степом сизий деревій. Та верби похилилися додолу, червоні ружі зблідли на виду, бо вже погналось перекотиполе за літом - по гарячому сліду. |
Джерело: П.Моторний |