ПІДКОВИ КОНЕЙ |
Відстукали копита коней бойових, Серця в мозиль, каміння в пил зітерши, І я прийшов, прийшов уже не перший Слідами втоптаних доріг. Слідами втоптаних доріг Прийшов, спізнившись і відставши, І стрів, хоч знаю — не назавше, Буденний час мигички та відлиг. Буденний час мигички та відлиг Я полюбити хтів і полюбить не зміг, І куряву думок знов згадка золота жене, І б’ється в розуму незборений поріг Невпинний плин думок моїх, Й густою кров’ю серце навантажене. |
1926 |