Від упорядника |  Новини |  Зміст |  Стежки |  Подяка    А.Казка
РОМАНТИЧНЕ
Десна — мов шабля. Вал старезний.
Мазепи дім. Гармати в ряд,
Поринувши у сон давнезний,
Сумною вартою стоять.
Заснув Чернігів. Місяць срібний,
Піднявши високо свій щит,
Вглядається: богам подібні,
Ген двоє п’ють солодку мить.
Зустрілись вчора й цілували
Лиш фльокса запашні квітки —
Сьогодні статуєю Валу
Вони здавалися, стрункі.
В обійми впали. Заніміли.
Уста до уст. Стук серць лиш чуть...
Так схід вони рожевий стріли
Й пішли додому в млосну путь.
...Блищала шаблею Десна.
У сон поринув Вал старезний.
Вони йшли привидами сна,
Що ось розвіється і щезне...
Він і вона. Він і вона.