Від упорядника |  Новини |  Зміст |  Стежки |  Подяка    М.Йогансен
* * *
У дахів іржавім колоссю
Никає місяць кривавий,
Удосвіта серп укосить
Молоду зів’ялу отаву.

Яке ще сонце глибоке,
Як виють собаки на місто
Гей кликом тисяч і тисяч!

Я знаю: загину, високий,
В повітрі чистім і синім.
Мене над містом повісять:
Зорі досвітній в око,
В холодне око дивитись.