Від упорядника |  Новини |  Зміст |  Стежки |  Подяка

М.Йогансен

* * *

У дахів іржавім колоссю Никає місяць кривавий, Удосвіта серп укосить Молоду зів’ялу отаву. Яке ще сонце глибоке, Як виють собаки на місто Гей кликом тисяч і тисяч! Я знаю: загину, високий, В повітрі чистім і синім. Мене над містом повісять: Зорі досвітній в око, В холодне око дивитись.