| МОЖЕ, Й ТАК |
|
Може, й так. Я не справдив надій і малого гуртка... Але знаю: В праці важкій не скривила рука. Може, й так. Я одсталий для вас,— віра моя замала... Але знаю: Любов до пригноблених мас в моїм серці росла і цвіла. Може, й так. Помилявся, схибив, Згайнував, змарнував свій час... Але руки свої Потом солоним кропив Не раз і не раз. Тільки брехня: Я не кликав ніколи назад. Не покличу й тепер! До останнього дня Свого поту з чола Не обтер. |
| (1923) |