| * * * |
|
Ти чудова, як вечір весною, Ти чарівна, як нічка в маю,— О, з якою гіркою журбою Я дивлюся на вроду твою! Як вечірня зоря над горою, Так твій погляд веселий горить,— Я багато хотів би з тобою Про любов, про печаль говорить. Наче сонечка захід рум’яний, Твої щічки принадні горять... Я тобою, красо моя, п’яний І ні слова не можу сказать. Як вечірня імла за рікою, В’ються коси розкішні твої,— Нерозгадним жалем і журбою Оповила ти душу мені. |