| ВОРОЖКА |
|
— Твоя слава, як бубон, гучна,— Дроботіла смаглява циганка,— Тобі серце віддасть не одна Ясноока красуня панянка... Ой, щасливий, щасливий юнак — Саме щастя, ні крихітки муки... Оте щастя — така гарна річ — Позлоти ж бо за правдоньку руки.— Може, прийде ще слава гучна, Та не згоїться в серденьку ранка, Прошумує свавільна весна — Восени не заводять веснянки... Ой, брехала про щастя вона — Чорноока, прудкая циганка. |
| Липень, 1915 р. |