| * * * |
|
Ні про хлопчиська, що мерзне на вулиці, Ні про безхатнього голодного пса, Ні про любов, що розлукою журиться, Не буду! Не можу писать! Там десь на нивах Волині, в Галичині Нищить життя кулемет,— А ми, до всього байдужі і звичні, Проглядаєм рядочки газет... Вдумайтесь! Скільки то юних, хороших У вогких окопах кона Для того, щоб комусь були гроші... Щоб не «безславно» скінчилась війна. |
| 1915 р. |