* * * |
Вітер стогне, виє, свище, Вітер збився з пантелику, Утворив з життя він грище, І буяє, і теряє вільну силу, міць велику. У змаганнях — чи ж потрібних?..— Він шука собі подібних, Не знаходить — і в одчаї Дико свище — вище, вище, далі, далі од звичаю... |
Жовтень, 1914 р. |