| * * * |
|
Замовкли дзвони невгомонні В чеканні чуда. З-під колони Жерці шепочуть: «Не диши». А я до ніг святих Мадонни Припав з благанням: «Согріши!..» Ха-ха, мовчиш? Ха-ха, не вартий? Прощай, іду... Пройшовши гарти, Я повернусь (чекай) для втіх. І дзвони загули на варті. «Ой, гріх... Ой, тяжкий гріх!» |
| Чернігів, 1914 р. |