| МІЙ САД |
|
Не знав блискучих фарб весни Мій серед міста сад — Припали пилом ясени, Трава, лапастії клени І осокорів ряд. Я ще не був у тім саду — Він рідкий і пустий... Тоді до нього я піду, Красу тужливу в нім знайду, Як полетять листи... Вогнем злото-червоних фарб На сонці він горить, Мов хтось розкидав цінний скарб... Проходить лист осінній гарт І з леготом летить. Про доленьку свою лиху Хапливо шепотить, Неначе злодій у льоху, Неначе хворий на духу, Що хоче все відкрить. Мій сад не бачив чар весни, Не бачив мрійних снів — І лиш співає восени Червоно-жовтий лист кленів Свій лебединий спів. |
| Чернігів, жовтень 1913 р |