Ще в жилах бурхають вогні

ЩЕ В ЖИЛАХ БУРХАЮТЬ ВОГНІ

Ще в жилах бурхають вогні,
А серце журно вже шепоче:
«Минають дні... Минають дні...»
Життя — веселка навесні,
Горять завзяттям гордим очі,
Весь світ всміхається мені...
«Минають дні... Минають ночі...»
Усе дозволено! Все можна!
А десь на дні у глибині
Хтось тужить-журиться тривожно:
«Минають дні... Минають дні...»

Чернігів, 1913 р.