Від упорядника | Новини | Зміст | Стежки | Подяка | П.Грабовський |
ШВАЧКА |
Рученьки терпнуть, злипаються віченьки. Боже, чи довго тягти? З раннього ранку до пізньої ніченьки Голкою денно верти. Кров висисає оте остогиджене, Прокляте нишком шиття, Що паненя вередливе, зманіжене, Вишвирне геть на сміття. Де воно знатиме, що то за доленька — Відшук черствого шматка, Як за роботою вільна неволенька Груди ураз дотика. |
(1894) |