Від упорядника |  Новини |  Зміст |  Стежки |  Подяка

П.Грабовський

ШВАЧКА

Рученьки терпнуть, злипаються віченьки. Боже, чи довго тягти? З раннього ранку до пізньої ніченьки Голкою денно верти. Кров висисає оте остогиджене, Прокляте нишком шиття, Що паненя вередливе, зманіжене, Вишвирне геть на сміття. Де воно знатиме, що то за доленька — Відшук черствого шматка, Як за роботою вільна неволенька Груди ураз дотика.

(1894)