| Від упорядника | Новини | Зміст | Стежки | Подяка | С.Гординський |
| НА СТАНЦІЇ |
|
Лиш хвилинку я бачив Вас: Висідав я з вагону, — при вході Повійнув на мене нараз Фіалкових парфум Ваших подих. Я пристанув хвилинку, на миг Просвердлили очима мене Ви, — Подививсь я і втонув у них, Наче в ночах тьмяних, вересневих. Подививсь я і втонув у них, І незчувся, як свиснув кондуктор, Як вагони зірвалися й зник Потяг з стукотом за віадуком... Лиш хвилинка — розвіявся дим, Лиш хвилинка — зник погляд очей цих, І лиш серце котилось за ним По холодній, безжалісній рейці. |