Від упорядника | Новини | Зміст | Стежки | Подяка | А.Волинська |
* * * |
На повільну загибель, на згубу Я, безжурна, тобою тужу. Поцілунком обвуглені губи Неспроможні стають на олжу. Півдороги мені до безодні, До провалля обіймів твоїх. і впадуть на нас кари Господні За той смертний безсмертний гріх. Упаде лихослів’я повінь і людської злоби ненасить. На гірких перехрестях Любові Перехресний вогонь спопелить. |