Від упорядника |  Новини |  Зміст |  Стежки |  Подяка

А.Волинська

* * *

Ніжність до сторонньої людини Виплекала в серці непомітно, і ходила з усміхом дитини, Тепле випромінюючи світло. Ненаситна, заздрісна, причинна Спокій мій дощенту сплюндрувала! Ніжність до сторонньої людини Злом моїм, моїм нещастям стала. З-понад світу білого в руїнах, Як жебрачка простягаю руку, Бо колись, безпечна і наївна, Ніжність до сторонньої людини Вигріла на серці, як гадюку.