Якби ти тільки знав, що ти накоїв...

* * *

Якби ти тільки знав, що ти накоїв,
Ти, мною не цілований в уста!
Благословення Боже над тобою
На всі грядущі многії літа.

Як в закутках сімейного спокою
Моя побита ніжність скавучить,
Життя на плечі валиться горою,
Твій голос — Ave, Anna — зазвучить.

Таких ще слів мені не говорили,
Не шепотіли так моє ім’я.
Безсила жінка — буду мати сили
До смерті. До безсмертя. До життя.

Хай кожен з нас пішов в свої літа.
Помру добропорядною жоною.
Ти, мною не цілований в уста,—
Моє благословення над тобою.