Падають зорі з Нічного Ковша...

* * *

Падають зорі з Нічного Ковша,
Серпень готує обжинки.
В мене сьогодні шалена душа
Дуже щасливої жінки.

Наперекір цим жорстоким рокам
Наші серця — уціліли.
Сяйвом наповнений ніжності храм —
Очі твої зболілі.

Нас яснозоре склепіння небес
Благословляє вінцями.
Світ, переповнений дивних чудес,
Як аналой перед нами.

Що нас обходять цинічні, лихі,
Чорні пророцтва Сивілли?
Вірю: прощаються смертні гріхи
Всім, хто як ми любили,

В кого на двох одна вічна душа
Стала в житейському морі,
Це нам на щастя з Нічного Ковша
Парами падають зорі.