Від упорядника | Новини | Зміст | Стежки | Подяка | А.Волинська |
* * * |
Ти — моя світла надія В сірих, помучених днях. Ти — моя спека й завія, Гріх і спокута в гріхах. Ти — моє чисте кохання, Тільки тобою жива, Вічне солодке чекання На найніжніші слова. Що ж я, коханий, не можу Вірити ніжності слів? Дай мені Віри, о Боже. Віри. На віки віків! |