Від упорядника | Новини | Зміст | Стежки | Подяка | А.Волинська |
* * * |
Хризантеми розхитує вітер, Клапті снігу підсвічують мить, І на них недоплаченим митом Позолота остання летить, Ніби застерігаючи сущих, Що об старість спіткнуться не раз, Бо щомиті збирає подушне, Стрімголов пролітаючи, час. І нікчемно мізерний виторг Залишається з ярмарку літ... Хризантеми розхитує вітер. Позолота вмерзає у лід. |