Від упорядника |  Новини |  Зміст |  Стежки |  Подяка

А.Волинська

* * *

Хризантеми розхитує вітер, Клапті снігу підсвічують мить, І на них недоплаченим митом Позолота остання летить, Ніби застерігаючи сущих, Що об старість спіткнуться не раз, Бо щомиті збирає подушне, Стрімголов пролітаючи, час. І нікчемно мізерний виторг Залишається з ярмарку літ... Хризантеми розхитує вітер. Позолота вмерзає у лід.