Від упорядника | Новини | Зміст | Стежки | Подяка | А.Волинська |
* * * |
Злорікий крик граків свій припиняє глум. Кінчається зима — найважча серед зим. Ти був мені усім, насущним хлібом був, Але яким гірким, мізерним і черствим. Дівчиськом запальним розмріється весна. Та Бог із нею, тьху! таке щось приверзлось. Не потребую мрій. Вгамуйся, навісна! Ще повна жменя крихт — обійдемось якось. |