| Від упорядника | Новини | Зміст | Стежки | Подяка | А.Волинська |
| * * * |
|
Засохлі стебла деревію Стирчать з холодної землі. Які хвилюючі надії Вони леліяли в теплі? Як сірі стебла деревію, В своїй безрадності страшні,— Мої відплакані надії Стирчать непотребом в мені. |