Від упорядника | Новини | Зміст | Стежки | Подяка | А.Волинська |
* * * |
Літа літопис згорнеться в сувій, Позатираються дати. В сірому царстві осінніх стихій Стану тебе забувати. Серце порожнім лелечим гніздом Вистигне на роздоріжжях. Вистигне в ньому невчасне тепло І недоречна ніжність. Дні, табунами зірвавшись учвал, Перетолочать найкращі Спогади літні: Пристрасті шквал, Спалах безглуздого щастя. |