Бабиного літа насолода...

* * *

Бабиного літа насолода,
Осені останні теплі дні.
Лагідно приречена природа
Смуток осолоджує мені.

Нащо ж ти, утiшнице хороша,
Спокушаєш мій спокійний сон?
Тиждень, два... і звіється пороша
Під голодне каркання ворон.

Відцвітають сніжно-білі айстри...
Ще не час віддатися журі:
Яблука найкращі, навіть райські,
Достигають саме в цій порі.