Від упорядника | Новини | Зміст | Стежки | Подяка | А.Волинська |
* * * |
Молилась земля у осінньому храмі, Молилась за мир і молилась за спокій. А люди топтали молитву ногами, Жорстокі, жорстокі, Немов нерозумні, розбещені діти, Байдужі, глухі до чужого благання, Яким не під силу хоч щось зрозуміти В молитві прощання. |