Від упорядника |  Новини |  Зміст |  Стежки |  Подяка    А.Волинська
* * *
Я весні і цей рік не чужа.
Знову ця велика таємниця:
Не душа старіє, не душа,
І весна в очах моїх іскриться.

Незглибима досвіду іржа
Облітає тополиним пухом.
Не душа старіє, не душа,–
Тіло, що не слухається духу.

Розкришились, впали в порохи
Всіх моїх тривог жорстокі жорна.
То ж наповнюй, весно чудотворна,
Молодим вином старі міхи!