Від упорядника | Новини | Зміст | Стежки | Подяка | А.Волинська |
* * * |
Відреклись і втретє, і вдесяте, Зрадили найближчих і себе, Пестували тіло вайлувате, Черевоугодництвом слабе, Що-не-день содіяним грішили, Чашу доливаючи гріхів, А сьогодні, раптом — Боже милий! — В затишку розмріяних садів Вишні почали своє цвітіння, Як завжди, десятками століть! Приступіть під їх благословіння, Непокриті голови схиліть! |